Історична довідка
Старовірівка
(Красноградський район, Харківська область)
Старовірівка - слобода Орловського полку, заснована у 1733 році одночасно з будівництвом Української укріпленої лінії онодворцями з Білгородської та Воронезької губерній, які почали заселяти Лінію у 1732-1733 роках. Заселення здійснювалось добровільно і добровільно-примусово з зарахуванням до ландміліцєйського полку переселенців, які перебували в Орловській фортеці і охороняли ділянки лінії, що були розташовані між Іванівською та Парасковіївською фортецями. По закінченню служби певна частина отставників залишалась жити у слободі. Назву СТАРОВІРІВКА слобода отримала через значне число старообрядців.
Основним заняттям старовірівців було землеробство. Також вони займалися чумацтвом, ткацтвом, риболовлею.
У 1784 році населення на Українській лінії стали називати козаками Катеринославського козачого війська, а в 1796 році воно було перетворено в державне селянство. Військову службу в цей час несли на загальних підставах шляхом рекрутства. Державні селяни були підлеглі міністерству державного майна.
За даними 1845 року в селі вже не згадуються старовіри Перший храм тут був освячений у 1794 році, на честь Архістратига Михаїла, що дало змогу слободі отримати статус села. Іоано-Богословський храм освячували у 1872 році, третьою була церква святого Миколая - у 1870 році. Таким чином, село було поділено на три приходи.
Через село проходив поштовий тракт до Харкова, Катеринослава, Полтави.
У 1846 році писемних було 4,9 % на 6690 душ, з них лише одна жінка. Перша згадка про школу (училище) в 1 Старовірівці, в Михайлівському приході, відноситься до 1843 року. В 1911 році в селі була побудована нова школа, з червоної цегли. У 3 Старовірівці, в Миколаївському приході, була церковно-приходська школа. В селі 2 Старовірівка, в Іоано-Богословському приході, була школа грамоти і земське училище.
З 1861 по 1918 рр. Старовірівка була волостним центром.
З 1802 по 1925 рр. Старовірівка входила до складу Костянтиноградського повіту Полтавської губернії.
У 1912 році на території Старовірівської волості було розпочато будівництво залізниці (станція Власівка), яка дала початок селищу Палатки.
Великі зміни в житті старовірівчан відбулися в роки радянської влади:
- повстання проти продзагону,
- рейд революційної повстанської армії Махна,
- утворення в 1925 році Старовірівського району,
- кампанія по перейменуванню села, яке носить релігійну назву,
- розкуркулювання 51 господарства,
- колгоспний рух з 1929 року,
- голодомор 1932-1933рр.,
- лихоліття Другої світової війни: тричі Старовірівка звільнялася від німців, в окупації пробула 685 днів і ночей, 1111 старовірівчан занесені до Книги Пам'яті. Пам'ять про загиблих воїнів увічнена в багатьох обелісках та пам'ятниках, розташованих в Старовірівці.
У 1960 році було ліквідовано Старовірівський район. Сільську раду передають спочатку до складу Кегичівського, потім Красноградського, в 1965 році приєднали до Нововодолазького району, а в 2020 – знов до Красноградського.
В 70-80-ті роки добудовується триповерхова середня школа в центрі села, побудовано спортивний зал, Будинок культури, восьмирічну школу в Другій Старовірівці, закладається парк, розбудовується лікарня, асфальтуються дороги, прокладаються тротуари, село газифікується, розвивається автобусне сполучення з Харковом, Новою Водолагою, Красноградом.
За роки незалежності України сільськогосподарська земля була розпайована між членами колишніх колгоспів, на їх базі працюють сільськогосподарські приватні підприємства та фермерські господарства.
В Старовірівському ліцеї навчається 300 учнів, який має в своєму складі дві філії без статусу юридичної особи - Старовірівську та Караванську (колишні навчально-виховні комплекси у 2 Старовірівці та у с. Караван). У 3 Старовірівці працює гімназія. В центрі села є дошкільний навчальний заклад. Працюють сільський Будинок культури та сільський клуб, Старовірівська публічна бібліотека та дві бібліотеки-філії, амбулаторія загальної практики сімейної медицини та п’ять фельдшерсько-акушерських пункти, аптека. У 2 Старовірівці з 1943 року функціонує Іоано-Богословська церква. У 2015 році в селі З Старовірівка була освячена Свято-Миколаївська церква.
З 2018 року, відповідно до ЗУ «Про добровільне об’єднання територіальних громад» село Старовірівка стало центром СТАРОВІРІВСЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ.
