Домашнє насильство: як убезпечити себе та своїх рідних у критичній ситуації, якщо вдома є кривдник?
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Домашнє насильство, у свою чергу, поділяється на такі види:
1. економічне насильство – форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;
2. психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;
3. сексуальне насильство – форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;
4. фізичне насильство – форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Як убезпечити себе та своїх рідних у критичній ситуації, якщо вдома є кривдник? Фахівці рекомендують наступний алгоритм дій:
1. Заздалегідь знайдіть безпечне місце в приміщенні і продумайте, як можна швидко вийти з будинку. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, якій буде відомо, де Ви заходитесь і чи все гаразд.
2. Розповідайте друзям, родичам і сусідам про свою ситуацію. Домовтесь із сусідами про сигнал чи кодове слово, яке підкаже їм, що Ви зараз в небезпеці, потребуєте допомоги і виклику поліції.
3. Визначте місця, де можна залишитися на ніч у разі необхідності – це може бути домівка друзів чи один із притулків для постраждалих. Продумайте маршрут, як швидко потрапити туди у будь-який час. Запам’ятайте їхні контакти. Повідомте цю інформацію дітям, щоб в момент гострого конфлікту вони могли нею скористатися.
4. Дізнайтесь, чи є в місті або області заклад для безпечного перебування жінок або мобільна бригада соціально-психологічної допомоги, та зверніться туди за додатковою консультацією щодо можливих дій.
5. Зберіть «тривожну» сумку з речами першої потреби. Туди можуть входити ліки, засоби гігієни, одяг, взуття, готівка, цінні речі, ювелірні прикраси чи дитячі речі.
6. Сховайте в таємному місці оригінали або копії важливих документів, певну суму грошей, телефон із сім-картою, записані номери важливих телефонів та адреси, одяг та ліки для себе та дітей.
7. Не залишайте жодних зачіпок, за якими кривдник може вас знайти: конверти, записники, електронне листування тощо.
8. Навчіть дітей не втручатися у конфлікт, не намагатися вас захистити та триматися якнайдалі від кривдника.»
Якщо ви або ваші знайомі потерпають від насильства, не мовчіть. Працюють державні та громадські лінії підтримки:
- 102 — Національна поліція України (екстрений виклик).
- 15-47 — Урядова гаряча лінія з протидії насиллю (цілодобово).
- 116-123 або 0 800 500 335 — Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства.
- 0 800 213 103 — Безоплатна правова допомога (юридичні консультації).
